Коломойський vs Ахметов. Чим завершиться Інформатика на ЗелінськогоNovember 16, 2021

Диспозиція сил в країні
1. Заяву Авакова про створення політичного альянсу, де будуть Разумков, Гройсман, Ляшко і навіть Тимошенко, потрібно сприймати не як оголошення про створення нового політпроекту, а як заклик до створення жорсткої опозиції до Зеленського. Поки головні гравці обережні в своїх висловлюваннях і не лізуть з відкритим забралом в бій. Як би там не було, але центром цієї опозиції є не Разумков і не Аваков. Основою є Рінат Ахметов, який вперше з 2005 року перейшов у пряму атаку на чинного президента. У той же час на Банковій бояться воювати з Ахметовим і поки продовжують свою стару лінію: у всьому винен Порошенко.

2. Важливо виділити дві лінії атак (часто не скоординованих) на Зеленського: це атака на Єрмака, як на людину, що підміняє собою президента. І атака на необов’язковість рішень РНБО. Після недоарестованих літаків, наскільки я знаю, зараз вийде розслідування про те, як Медведчук зберіг і перейменував мережу заправок.

3. На сьогоднішній день більшість тих, кого можна вважати економічною елітою, застигли в очікуванні (куди хитнуться шальки терезів), але більшість починає замислюватися над другим терміном Зеленського і розуміє: в перший рік другого терміну (у разі переобрання) він матиме необмежену владу.

4. По суті, зараз є одна людина, яка може бути зацікавлена у відносно сильному Зеленському — це Коломойський. Для нього Зеленський є певною гарантією його майбутнього. Хоча дуже сильний Зеленський йому точно не потрібен.

Диспозиція на Банковій
1. Результати всіх останніх довиборів занурюють жителів Банкової в теплу ванну і там вважають, що вони знають, як вигравати вибори.

2. В даний час Банкова шукає заміну серіалу РНБО на щось подібне. Зазначаю, мова не йде про прориви, зміни або щось подібне: мова йде про мільярд дерев-2.

3. Зміна уряду відкладена на той момент, коли економічна ситуація погіршиться настільки, що потрібно буде когось зливати в унітаз. На випередження гри немає і не передбачається.

4. Про кадрові зміни в офісі президента взагалі поки мови немає. Це питання табуйоване.

5. Бюджет 2022 року не розглядається як ключовий для 2023-2024 рр., коли під вибори можна щось зробити. Єдиний розрахунок – на”велике будівництво”.

Сценарії Офісу Президента
1. На Банковій нічого не робитимуть і шукатимуть заміну серіалу РНБО. І тут ситуація, як з можливістю зустріти на Хрещатику дракона-50 на 50. Буде знайдений новий вдалий серіал, ситуація виправиться. Не знайдуть-рейтинг розвалиться. Поки єдина думка, яка подобається всім: почати зміни до Конституції, хоча відповіді на питання, якою буде система управління країною, просто не існує.

2. На Банковій почнуть переговори з Ахметовим через посередництво Коломойського і домовляться про якесь перемир’я. Поки голоси Ахметова в парламенті не критичні, але і до прямих конфліктів в ОП поки не готові. Є ймовірність, що Коломойський може стати посередником. Однак ця історія буде припускати значну втрату суб’єктності президента.

3. Почнуться “бойові” дії офісу президента проти Ахметова. Поки в ОП зважують всі плюси і мінуси. Справа в тому, що почати війну можна, але з неї переможцем вийде хтось один. Але не почати цю війну для Зеленського означатиме програти майже все.

Зовнішні фактори
Є дві ключові загрози: можливе зближення з РФ через енергетичну кризу і повне нерозуміння колективним Заходом внутрішньоукраїнських процесів (простіше кажучи, G7 продовжує вибудовувати політику тиску через антикорупційні органи (рівень недовіри в районі 67-68%) і через лояльне, але глибоко скомпрометоване експертне середовище. І, судячи з усього, в Глазго, на полях кліматичного саміту, Зеленському пояснювали саме безальтернативність цього сценарію, але поки ми не чуємо ні з МЗС, ні з ОП про активізацію переговорів про ті домовленості, про які нам говорили у Вашингтоні 1 вересня.

Зупинимося на першій загрозі більш детально.

1. Путін ясно демонструє, що з Зеленським він буде мати справу тільки в разі повної капітуляції.

2. У нашому інформпросторі зараз буде запущений великий наратив про те, як наживаються на швейцарських газових прокладках і як потрібно повернутися до прямого газового контракту з Газпромом, враховуючи відключення електроенергії і провальну політику Порошенка і його правонаступника Зеленського (народу все одно, звідки йде газ, аби було тепло)

3. Путін грає в 2023-2024 роки, і він буде грати на розколи в українському політикумі, і буде ставити на хаос з усіма витікаючими наслідками (ситуація з антивакцинаторами — один з елементів).

4. Ключове завдання Путіна полягає в тому, щоб будь-який переміг на виборах прийшов до нього з проханням допомогти. І нинішнє політичне загострення грає йому на руку: всі думають про політичні війни, замість того щоб думати: як ми будемо жити з 31.12.24, коли в нашій трубі не буде жодного кубометра російського газу.

Виходячи зі сценаріїв Банкової і головних акторів, питання стратегії РФ і зовнішніх загроз взагалі знаходяться на периферії. Ми входимо в період глобальної малоконтрольованої турбулентності, з настільки великою кількістю невідомих, що прогнозувати щось неймовірно складно.

Вихід з апатії
Правда, є ще один момент: суспільство потроху починає виходити з апатії, яка була домінантною в 2020-2921 рр.апатія завжди завершується або ще більшою апатією або агресією. Зараз агресія каналізується під час війни вакцинаторів проти антивакцинаторів. Але ми вже можемо говорити про те, що ці війни починають переходити в політичні дискусії. Судячи з усього, газово-енергетична тема також скоро може стати таким же джерелом виходу агресивної енергії.

Головні гравці вважають, що через телевізор зможуть каналізувати цю агресію в електоральне русло і просунути своїх кандидатів. Зараз багато хто вважає, що очолив війну проти Зеленського стане наступним президентом.

У той же час через соцмережі буде нав’язуватися ще один дискурс — “ставленик одного олігарха змінює ставленика іншого олігарха”. І можна не сумніватися, що паралельно почнеться війна за звання єдиного неолігархічного кандидата.

Але все це не матиме ніякого значення, якщо в цій війні і перший, і другий, і третій єдиним виходом із ситуації вважатимуть прийти на уклін до Путіна.